Пам'ятні дати

12 Квітня 2026 - 19:02

76-а річниця вигнання нацистів з України

Щорічно 28 жовтня відзначається День визволення України від німецько – фашистських загарбників.

У цей день традиційно вшановують пам’ять воїнів, які загинули в боях за визволення України від дій фашистських окупантів.

Ми пам’ятаємо усіх героїв, чия боротьба, самовіддана праця і героїзм сприяли звільненню України від нацистів. У серці кожного з нас жива пам'ять про неоціненний внесок українців у спільну перемогу в цій жахливій війні. Тим, хто загинув і тим, хто вижив у пеклі 40-х ми зобов’язані всім, що маємо сьогодні. 

У закладах освіти проведено патріотично-виховні заходи з нагоди відзначення Дня вигнання нацистів з України:

 - покладання квітів та вінків до пам’ятників загиблим воїнам;

- запалення свічок пам’яті;

- виховні години «Ніколи не забудемо» та інші.

    

Проведення заходів, присвячених відзначенню 81–ї річниці проголошення Карпатської України. 

У всіх закладах  освіти протягом 9-11 березня 2020 року проведено заходи, присвячені відзначенню 81-ї річниці проголошення Карпатської України та вшануванню пам’яті Героя України Августина Волошина.

 У 5-11 класах ЗЗСО проведено виховні бесіди, години спілкування «Карпатська Україна: історія рідного краю», «Августин Волошин – Президент Карпатської України», «Війна за державу. Перша незалежна Карпатська Україна», «Будівничі Карпато-Української держави».

  

13 березня 2020 року працівники відділу освіти вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання та запалили свічку пам'яті біля пам’ятного хреста в мікрорайоні "Яслище" на місці, де було розстріляно 8 чоловіків, серед яких четверо перечинців, а саме: Іван Сивохоп, Федор Юскович, Іван Керецман і Михайло Пекар. 

У закладах загальної середньої освіти Перечинської ОТГ проведено заходи з відзначення 102-ї річниці Дня пам’яті Героїв Крут:

  1. Оформлено тематично-оглядові виставки в шкільних бібліотеках «На Аскольдовій могилі український цвіт…».
  2. Перегляд тематичних презентацій та документальних фільмів «Крути: подвиг і трагедія», «Крути – символ українського патріотизму», «Крути 1918».
  3. Проведено бесіди «Герої нашої історії»; «Тернистий шлях до України», «Це було під Крутами…».

             

У  Перечинському ліцеї, Перечинській гімназії ІІ-ІІІ ступенів суспільно-гуманітарного напрямку, Зарічівській та Сімерківській ЗОШ І-ІІ ступенів, Ворочівській ЗОШ І ступеня вчителі провели уроки-реквієми «Ніколи не забути цих юних душ нескорений політ», урок-кластер «Битва під Крутами: вони були такими молодими» (для учнів 10-х класів), уроки за творами українських письменників «Пам’яті тридцяти». Класні керівники під час годин спілкування провели бесіди «29 січня – День вшанування пам’яті Героїв Крут». У шкільному музеї освіти (Зарічівська ЗОШ І-ІІ ступенів) педагог-організатор провела патріотичну годину «Тернистими шляхами в ім’я держави». Вихователями ГПД проведено виховні години «Пам’ятаємо героїв».

ПРО ВШАНУВАННЯ ПОДВИГУ УЧАСНИКІВ РЕВОЛЮЦІЇ ГІДНОСТІ ТА УВІЧНЕННЯ ПАМ’ЯТІ ГЕРОЇВ НЕБЕСНОЇ СОТНІ

   Відповідно до листа департаменту освіти і науки облдержадміністрації 13.02.2019 №01-15/679 «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні»  з метою гідного вшанування громадянської мужності учасників подій  Революції Гідності у відстоюванні прав людини та європейського майбутнього України, їх відданості ідеалам свободи, справедливості, утвердження в державі демократичних цінностей, у закладах освіти Перечинської ОТГ з 18 по 21 лютого 2019 року організовано проведення тематичних заходів, а саме:

- проведено загальношкільні інформаційно-тематичні лінійки з хвилинами мовчання «Небесна сотня – герої нової України»;

- фото-виставки «Революція гідності: хроніка подій»;

- бесіди, години спілкування з вшанування подвигу учасників Революції Гідності та пам’яті Героїв Небесної Сотні: «Україна понад усе», «Небесна Сотня у вирій відлетіла», «Майдан душі», «Янголи не вмирають»;

- виставки дитячих малюнків «Серце віддаю героям», «Ми за Європейське майбутнє України», гімназисти 7,8 класів виготовили стінгазету «Революція Гідності: знати, щоб пам’ятати».;

- виховні години на тему «Герої Небесної Сотні», «Герої поряд з нами» (для учнів 1-4 класів), «У серці моїм – Україна»; «Хто для тебе справжній герой», «Пам’ятай і не прощай» (для учнів 5-8 класів); «День Гідності й Свободи – крок у Європу», «Майдан, який змінив Україну», «Україна починається з мене» (9-11 класи);

- тематичні виставки у шкільних бібліотеках «Революція Гідності», «Небесна сотня воїнів Майдану»;

- виставки фотоматеріалів, дитячих творів: «Герої не вмирають… Просто йдуть…», «Вічна слава і пам’ять героям»;

- засідання «круглого столу» «Чи потрібен був Майдан?»;

- перегляди фільмів «Майдан» та «Зима, що нас змінила».

   Педагог-організатор, учитель музики та президент учнівського самоврядування Перечинської ЗОШ І-ІІІ ступенів підготували літературно-музичну композицію «Відлітає у вирій небесна сотня» з переглядом презентації відеоролику «Наші герої».

   Також учні 8-их класів Перечинської ЗОШ І-ІІІ ступенів відвідали урок-реквієм "Небесна Сотня у вирій полетіла..." у районній дитячій бібліотеці, а учні 6 класу згадали і пом'янули Героїв, запаливши свічку-пам'яті про них біля Христа Спасителя у центрі міста.

Актив шкільного самоврядування Перечинської гімназії спільно з працівниками бібліотеки провів з учнями 5(9) класу у приміщенні читального залу бібліотеки інформаційний захід на тему «Революція Гідності, охрещена кров’ю» та флеш-моб «Ангел-охоронець». Учителем історії гімназії проведено виховний захід на тему: «Героїчними сторінками сучасної історії. Небесна сотня», під час якого учні висловлювали власні судження та переживання із зазначеної тематики.

   20 лютого – старшокласники Перечинської ЗОШ І-ІІІ ступенів та Перечинської гімназії разом з громадськістю міста та району взяли участь у мітингу-реквіємі з нагоди вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні. Мітинг супроводжувався поминальним молебнем та запаленням свічок у пам'ять про загиблих на Майдані Незалежності.

   Вихованці ЗДО «Веселка» відвідали Храм Покрови Пресвятої Богородиці УПЦ КП, на території якого знаходиться хрест із пам'ятною плитою загиблих героїв-земляків АТО та каплиця з меморіальною дошкою на честь героїв Небесної Сотні. Настоятель храму отець Андрій Валько з радістю зустрів дітей, спілкувався і в доступній формі розповів про події революції Гідності.

 ПРО ВІДЗНАЧЕННЯ ДНЯ ВШАНУВАННЯ УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ НА ТЕРИТОРІЇ ІНШИХ ДЕРЖАВ

   Відповідно до листів департаменту освіти і науки облдержадміністрації 07.02.2019 №01-15/601 «Про проведення заходів до Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав», 08.02.2019 №01-15/625 «Про відзначення Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав»  у закладах загальної середньої освіти протягом лютого 2019 року проведено ряд заходів щодо відзначення Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав, а саме:

- у бібліотеках шкіл проходили виставки літератури, статей на висвітлення подій бойових дій на території Республіки Афганістан «Чорна тінь Афганістану»;

- проведено історико - публіцистичний альманах «Рани, які не загоюються»;

- виховні тематичні бесіди, години, засідання «круглих столів», тематичні уроки з тем: «Крізь пекло Афганської війни», «Афганістан звучить в моїй душі», «Ціна чужої війни», «Час і досі не загоїв рани», «Ціна чужої війни», «Сторінками історії. Ми будемо довго памʼятати», «Ціна чужої війни», «Афганістан. Крізь пекло війни», «Герої поруч з нами»; перегляд документального фільму «Останній солдат Афганістану»; уроки мужності «Гіркі спогади воїна-афганця»; вечір пам’яті «Час і досі не загоїв рану – цей одвічний біль Афганістану»;

- зустрічі з воїнами-афганцями «Афганістан – біль у моїй душі».

   Безпосередньо 15 лютого - в день виведення радянських військ з Афганістану у закладах освіти пройшли загальношкільні лінійки, присвячені дню вшануванню учасників бойових дій на території інших країн.

 ПРО ВІДЗНАЧЕННЯ ДНЯ СОБОРНОСТІ УКРАЇНИ ТА 73-Ї РІЧНИЦІ УТВОРЕННЯ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ У СКЛАДІ УКРАЇНИ

   На виконання листа департаменту освіти і науки облдержадміністрації 18.09.2019 №01-15/249 «Про відзначення в області Дня Соборності України та 73-ї річниці утворення Закарпатської області у складі України»  в закладах освіти Перечинської ОТГ проведені заходи, присвячені відзначенню Дня Соборності України та 73-ї річниці утворення Закарпатської області у складі України.

   Проведені заходи мали на меті ознайомити учнів із цінністю людської свободи, важливістю громадянської гідності, патріотизму, незалежності та дали змогу молодому поколінню формувати навички правильно висловлювати і відстоювати власну думку, зрозуміти історичну значущість возз’єднання українських земель. В учнів формували та виховували через проведені заходи почуття патріотизму, громадянської свідомості, соціально активної позиції, поваги до мужності та свободи українського народу, його історії.

Виховні години за темами: «100 річчя Акту злуки», «22 січня – День Соборності України», «У єдності наша сила», «Україна – держава соборна одна на всіх, як оберіг», «73 роки разом», «Схід і Захід разом», «Україна в нас одна», «Ми – українці!» були проведені у Перечинській гімназії, Перечинській ЗОШ І-ІІІ ступенів, Зарічівській, Сімерківській ЗОШ І-ІІ ступенів, Ворочівській ЗОШ І ст.

Учителі історії та учні 7-10 класів презентували фотоколажі, презентації «Я люблю Україну», «Соборна мати Україна одна для всіх, як оберіг»; краєзнавчі презентації з історії української державності «На шляху до свободи та незалежності», інформаційні хвилинки у формі історичних довідок «Славетні імена України», «Великі творці Соборності»; уроки «Соборна мати Україна - одна на всіх, як оберіг». Учитель історії Перечинської гімназії Мартон І.І провів виховний захід на тему «Героїчними сторінками сучасної історії», на якому учні висловлювали власні судження та переживання із зазначеної тематики.

   Проведено круглий стіл з учнями 6(10) класу у приміщенні читального залу бібліотеки «Соборність дорогою ціною: історія та сучасність», під час якого учасники проаналізували основні кроки України на шляху до єдності, дали оцінку сучасним подіям в Україні (вчитель правознавства Перечинської гімназії Вишняк А.М.) та круглий стіл «Історія та сьогодення української соборності» (учитель історії Зарічівської ЗОШ І-ІІ ступенів Ворон М.П.).

   Було також організовано перегляд фільмів «Акт Злуки: відтворення історичної правди», «Українська революція. Втрачена держава». У закладах освіти також переглянуто документальні фільми «Срібна земля – шлях до України» про історію утворення Закарпатської області (Перечинська гімназія, Кость В.В.), «Свято Злуки. Політика пам’яті», «Схід і Захід разом» (Зарічівська ЗОШ І-ІІ ступенів, Ворон М.П.).

Проведено флешмоби: «#патріоти» у Перечинській гімназії з учнями 1(5) класу актив шкільного самоврядування (заступник директора з ВР Кость В.В., президент гімназії Ганчак Юлія, заступник президента Луцук Аліна), «Єдина Україна» (Ворочівська ЗОШ І ст.), «Живий ланцюг» як символ єдності України» (Зарічівська ЗОШ І-ІІ ступенів). Учні Перечинської гімназії Годований Микола та Беца Антоніна взяли участь у районних заходах, присвячених 100-річчю Акту злуки.

   У бібліотеках закладів загальної середньої освіти були організовані книжкові тематичні виставки: «Соборна Україна: від ідеї до життя»; огляд літератури «Вона – наш витвір, наша мрія, соборна, вільна Україна!»;  у шкільних музеях проведені меморіальні екскурсії, фотовиставки «Обличчя Євромайдану», «Україна в нас одна».

   У кабінетах та класних кімнатах укладено тематичні полички зі змінними експрес-виставками «Народ мій є! Народ мій завжди буде! Ніхто не перекреслить мій народ!», де зібрано ілюстративний матеріал, художні видання відповідної тематики.

   У школах були організовані виставки малюнків «Соборна Україна – це значить, що наша Держава – єдина!», «Я живу в Україні».

Педагоги-організатори та лідери учнівського самоврядування випустили стіннівки «Україна – соборна, незалежна держава»; оформили інформаційні стенди «Україна Соборна».

     Відділ освіти, культури, сім'ї, молоді та спорту Перечинської міської ради інформує, що з 1 вересня 2018 року розпочинається Всеукраїнська краєзнавча акція учнівської «Українська революція: 100 років надії і боротьби», присвячена 100-річчю Української революції. Метою акції є громадянське виховання дітей та молоді на засадах історичної правди про боротьбу українського народу за державну незалежність.

    Пропонуємо ознайомитись із листом МОН України 24.07.2018 №1/9-460 "Про Всеукраїнську краєзнавчу акцію учнівської молоді «Українська революція: 100 років надії і боротьби»"та наказом департаменту освіти і науки облдержадміністрації 03.08.2018 №180 «Про проведення Всеукраїнської краєзнавчої акції учнівської молоді «Українська революція: 100 років надії і боротьби» 

>>> "Про проведення Всеукраїнської краєзнавчої акції "Українська революція: 100 років надїї і боротьби"

29 ЧЕРВНЯ ВИПОВНЮЄТЬСЯ 73 РОКИ З ДНЯ ПРИЄДНАННЯ ЗАКАРПАТТЯ ДО УРСР

29 червня 1945 року в Москві було підписано Чехословацькорадянську угоду про Карпатську Україну, за якою Закарпаття було приєднано до Української РСР.

22 січня 1946 року Карпатська Україна увійшла до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки як Закарпатська область з центром у місті Ужгород.

Після розпаду Австро-Угорської імперії наприкінці жовтня 1918 року Закарпаття увійшло до складу Угорщини, як однією зі спадкоємниць Австро-Угорської імперії. Проте на Паризькій мирній конференції, що почалась 18 січня 1919 року, країнами-переможцями у Першій Світовій війні було прийнято рішення передати її Чехословаччині, частиною якої вона стала 10 вересня 1919 року.

Автономний статус краю у складі Чехословаччини з правом мати свій парламент (Сойм) та уряд був закріплений конституцією Чехословацької республіки 29 лютого 1920 року; цією ж конституцією було введено в політичний ужиток і назву «Підкарпатська Русь». Остаточно новий статус Закарпаття був підтверджений Тріанонським договором, який Угорщина підписала з країнами Антанти 4 червня 1920 року.

У 1938 році Франція та Велика Британія, проводячи політику умиротворення нацистської Німеччини, підписали з нею Мюнхенську угоду, за якою Чехословаччина втратила велику частину своєї території, а Віденський арбітраж 2 листопада 1938 року зобов’язав уряд у Празі передати мадярам третину території Словаччини (з містом Кошице) і південну частину Карпатської України (з містами Ужгород, Мукачеве і Берегове).

На хвилі слабкості чехословацького уряду зросли націоналістичні настрої в Словаччині та Закарпатті, і 15 березня 1939 року Сойм Карпатської Русі проголосив створення незалежної Республіки Карпатська Україна, яка проіснувала до 17 березня, допоки Закарпаття не було окуповане Угорщиною. Після того, як у жовтні-листопаді 1944 року в ході Другої Світової війни радянські війська зайняли територію Закарпаття, в Мукачеві був сформований «національний комітет Закарпатської України», який проголосив “волю українського народу” відокремитися від Чехословаччини і приєднатися до Української Радянської Соціалістичної Республіки.

Після двох місяців конфліктів і марних переговорів 1 лютого 1945 року чехословацька урядова делегація була змушена погодитись з радянським контролем над Карпатською Україною і 29 червня 1945 року у Москві був підписаний Радянськочехословацький договір про вихід Закарпатської України зі складу Чехословаччини та про її возз’єднання з радянською Україною, хоча ні закарпатська, ні українська делегації участі в цих переговорах не брали.

Крім того, Чехословаччина погодилась передати Радянському Союзу місто Чоп і територію площею 250 км2 з шістьма селами навколо нього, які не входили до складу Підкарпатської Русі, в обмін на село Лекарівці, котре у 1946 році відійшло до Словаччини.

22 листопада 1945 року договір між ЧСР і СРСР був ратифікований Тимчасовими національними зборами Чехословаччини, а 27 листопада – Президією Верховної Ради СРСР.

На підставі Указу Президії Верховної Ради СРСР 22 січня 1946 року у складі УРСР була створена Закарпатська область з поділом на 13 округів (у 1954 році перетворені у райони), 24 січня Указом Президії Верховної Ради УРСР на територію новоствореної області поширилася чинність законодавства України. Відтак у лютому 1946 року відбулися перші вибори до Верховної Ради СРСР, через рік — до Верховної Ради УРСР, а у грудні 1947 року – до місцевих рад.

 22 ЧЕРВНЯ – ДЕНЬ СКОРБОТИ І ВШАНУВАННЯ ПАМ`ЯТІ ЖЕРТВ ВІЙНИ В УКРАЇНІ

Вічна пам'ять полеглим на полі бою,
Честь і слава - живим героям!

Пам'ять людська! Через велетенський швидкоплин десятиліть прориваються до тебе спогади  - миттєвості найстрашнішої, найжорстокішої в історії нашого народу війни. Війни не на життя, а на смерть, війни в якій фашизм ніс Україні довічне рабство або повне знищення нації.

22 червня 1941 року гітлерівські війська віроломно вторглися на територію СРСР, порушивши Договір про ненапад. Сто дев'яносто дивізій Німеччини та її союзників розгорнули бойові дії вздовж західного кордону колишнього Радянського Союзу - від Баренцевого до Чорного моря. О четвертій годині ранку німецька авіація скидала бомби на Київ та інші міста України. Наші війська чинили героїчний опір. Мужньо тримали оборону захисники Брестської фортеці, Києва, Одеси, Севастополя, Ленінграда, Москви та інших міст, воїни військових округів.

Страшне слово „війна" увірвалося в життя людей. Затамувавши подих, слухали вони урядове повідомлення про напад фашистської Німеччини. Важко передати, якою трагедією для них був перший день війни. Усіх охопило пронизливо-щемливе почуття тривоги за свою Вітчизну, за життя рідних і близьких, над якими нависла смертельна небезпека. Але і в ті червневі дні всі вірили, що ворог буде розбитий, а перемога буде за нами.

Історію найкривавішої в історії людства війни зафіксовано у наукових працях, архівних і музейних документах, фотографіях, плакатах воєнного і повоєнного часів, у спогадах учасників, а також відтворено у художніх, літературних творах, кінострічках. На честь героїв споруджено пам'ятники та обеліски.

Сьогодні вже мало залишилося у живих тих, хто зі зброєю у руках захищав тоді нашу країну. З кожним роком їх невблаганно стає все менше і менше. Та всі, хто здобував Перемогу, навічно залишаться у вдячній пам'яті нащадків, а спомин про них передаватиметься з покоління в покоління.

 Наказ відділу освіти, культури, сім'ї, молоді та спорту Перечинської міської ради від 20.02.2018 №35 "Про проведення "Дня майбутнього захисника Вітчизни"

«День відкритих дверей»

12 квітня 2018 року учні 9-10 класів закладів загальної середньої освіти Перечинської ОТГ відвідали військову частину в м.Ужгород

    З метою виховання громадянина-патріота України, виховання у підростаючого покоління шанобливого ставлення до національних надбань українського народу, пропаганди та військово-професійної орієнтації молоді з питань проходження військової служби 12 квітня 2018 року учні 9-10 класів закладів загальної середньої освіти Перечинської ОТГ відвідали військову частину в м.Ужгород,  де проходив «День відкритих дверей». 

           

14 березня 2018 року на базі Перечинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів проведено «День майбутнього захисника Вітчизни» 

   На виконання наказу відділу освіти, культури, сім’ї, молоді та спорту Перечинської міської ради 20.02.2018 №35 «Про проведення «Дня майбутнього захисника Вітчизни» та відповідно до плану Перечинського військового комісаріату 19.02.2018 №354, з метою виховання громадянина-патріота України,  готовності до виконання громадянського і конституційного обов’язку щодо захисту національних інтересів України 14 березня 2018 року на базі Перечинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів проведено спільний «День майбутнього захисника Вітчизни»  серед учнів 11 класів Перечинської об’єднаної територіальної громади та Перечинського району.

    Відкрили свято Іван Погоріляк  - голова Перечинської міської ради,  голова Перечинської райдержадміністрації Віктор  Олефір та голова Перечинської райради Михайло Ласкін.

            

   Перед учнями виступили також заступник військового комісара майор Олексій Абрашкевич та учасник АТО Іванов Артур.

    

   Представник військового комісаріату ознайомив випускників закладів загальної середньої освіти з умовами вступу у вищі навчальні заклади Міністерства оборони України.

     

   Учні змагались у стрільбі з пневматичної гвинтівки,  фізичної підготовки, виконували стройові прийоми.

    

   Лікар Шейко Д. провів практичне заняття по медичній підготовці. 

    «День майбутнього захисника Вітчизни» закінчився змаганням у перетягуванні канату серед учнів району та об’єднаної територіальної громади. Переможців змагання було нагороджено грамотами.

    

    КАРПАТСЬКА УКРАЇНА
В ніч на 15 березня 1939 року у місті Хуст була проголошена незалежність Карпатської України. Тієї ж доби союзниця гітлерівської Німеччини Угорщина розпочала загальний наступ. Незважаючи на героїчний збройний опір нечисельних загонів Карпатської січ, ворога зупинити не вдалося і Карпатська Україна була окупована. 
   Карпатська Україна є прикладом прагнення українців до розбудови державності навіть у несприятливих зовнішньополітичних умовах. Українці на Закарпатті стали першим у міжвоєнній Європі народом, що не змирився із анексією, а зі зброєю в руках став на захист своєї свободи від агресії ворога — вважають в Українському інституті національної пам’яті.
   “Українські землі перебували в епіцентрі подій впродовж Другої світової війни. За відсутності власної держави українці часто були змушені воювати за чужі інтереси, тому Друга світова стала однією з найбільших трагедій в Україні у ХХ столітті, — говорить Голова УІНП Володимир В’ятрович. — Лише в структурах українського визвольного руху, зокрема у Карпатській січі та Українській повстанській армії, вони мали можливість боротися за незалежність. Завдяки людям, що стали на захист своєї землі у вкрай несприятливих умовах, сьогодні спротив агресору чинить українська держава — наша армія та все суспільство. І це є найпевнішою запорукою того, що трагічні події минулого більше не повторяться”.
   Український інститут національної пам’яті розробив інформаційні методичні матеріали, у яких наведено історичну довідку, перелік публікацій, а також список науковців, що спеціалізуються на тематиці Карпатської України.
   Український інститут національної пам’яті на урядовому рівні відповідає за відновлення історичної пам'яті та подолання наслідків тоталітарного минулого в суспільстві.
Історична довідка: 
   Територія Закарпаття під назвою Підкарпатська Русь увійшла до складу Чехо-Словацької Республіки після завершення Першої світової війни. У 1938 році чехо-словацька влада пішла на поступки самостійницьким вимогам українців, і 11 жовтня в Ужгороді постав перший автономний уряд Підкарпатської Русі, який невдовзі очолив Августин Волошин – греко-католицький священик і директор учительської семінарії.
   Для захисту краю 9 листопада 1938 р. в Хусті була створена Організація народної оборони «Карпатська січ», що нараховувала 10-15 тис. членів, з яких військовий вишкіл пройшли 2 тис. осіб. В рамках Карпатської січі функціонували жіночі відділи.
   В ніч на 14 березня 1939 р. перші угорські підрозділи вступили на територію Карпатської України. Тоді ж А. Волошин проголосив Карпатську Україну незалежною державою. Рішення було закріплене на засіданні Сойму 15 березня 1939 р., який також обрав Волошина президентом та затвердив державні символи (синьо-жовтий прапор, гімн «Ще не вмерла Україна» та тризуб св. Володимира Великого у сполученні з гербом Закарпаття). 15 березня Будапешт запропонував Хусту включити територію Карпатської України до складу Угорщини. Волошин відмовився, тож угорці вирішили атакувати. 
   Найбільш кровопролитні зіткнення відбулися на Хустському відтинку фронту, кульмінацією став бій на Красному полі 16 березня 1939 р. Тут карпатські січовики разом з українцями чехо-словацької армії та молоддю зі Севлюської учительської семінарії організували оборону проти регулярної угорської армії з танками, літаками, артилерією та важкою зброєю. Їм вдалося вдень затримати агресора, проте вже ввечері столиця Карпатської України впала. Наступного дня угорці захопили Рахів, в 18 березня був взятий останній пункт оборони січовиків – Воловець. Проте із повною окупацією боротьба не завершилася: потужний партизанській рух діяв до кінця травня 1939 р., а поодинокі підпільники – до січня 1940 р.
   Загалом під час окупації території Закарпаття угорськими військами збройні сили Карпатської України провели близько 22 великих і малих боїв. Утрати січовиків у них становили до 1,5 тис. осіб убитими, пораненими та полоненими. Втрати противника склали від 100 до 200 убитими та до 500 пораненими. Після поразки Карпатської України ще 4,5 тис. патріотів стали жертвами угорського терору.  
Прес-служба 
Українського інституту національної пам'яті
КАРПАТСЬКА УКРАЇНА

         

   15 березня 2018 року учителі історії Перечинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Дорош О.О. та Гордійчук О.В. провели виховні бесіди, тематичні виставки та уроки- екскурси у минуле на тему "Карпатська Україна" із учнями 5-А, 8-11 класами. Також учні підготували стінгазети, презентації і таким чином виконували пошукову роботу на тему "Історичні факти про події Карпатської України".

   У Перечинській гімназії ІІ-ІІІ ступенів суспільно-гуманітарного напрямку з метою відзначення 79-річниці проголошення Карпатської України були проведені такі заходи: 15.03.2018 р. учитель історії Мартон І.І. з учнями 6 (10) класу провів екскурсію до Хреста (мікрорайон Яслище), де в березні 1939 р. було розстріляно карпатських січовиків. з 14.03.2018 р. – 16.032018 р. класні керівники провели виховні бесіди: - з учнями 1 (5) – 4 (8) класів на тему «Розстріляна держава – Карпатська Україна»; - з учнями 5 (9) – 7 (11) класів на тему «Карпатська Україна – тріумф і трагедія одного дня».

   79-ту річницю проголошення Карпатської України у Сімерській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів відзначили музично-літературною композицією «Пам’яті Українського січового стрілецтва»

    

 Події під Крутами

У закладах освіти відзначили 100-ту річницю пам'яті Героїв Крут, День національної трагедії 29 січня 1918 року 

Ще юнаки, ще майже діти,

А навкруги і смерть, і кров.

На порох стерти, перебити! –

Іде на Київ Муравйов.

Полків його не зупинити,

Та рано тішитесь, кати:

Коли стають до зброї діти,

Народ цей – не перемогти.

В мороці неладу, в пітьмі підлот –

Ваші пісні молодечі,

Лет ваш орлиний, нестримний лет,

Лет крізь вітри і хуртечі...

 Коротко про події з історії...     25 січня 1918 року на засіданні Української Центральної Ради було прийнято IV Універсал, який проголошував незалежність Української Народної Республіки. Проте більшовицька влада не хотіла віддавати свого «молодшого брата». Після захоплення Харкова та Полтави більшовики спрямували своє п’ятитисячне військо під проводом лівого есера Муравйова на Київ. 300 українських юнаків-добровольців виступили на захист Української Народної Республіки і прийняли на засніженому полі нерівний бій із майже п’ятитисячною армією більшовиків. Основу українських добровольців складали бійці створеної за ініціативою молодіжного Братства Українських Самостійників Юнацької школи імені гетьмана Б.Хмельницького та Студентського куреня імені Українських Січових Стрільців.

 29 січня 2018 року учні  Зарічівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів разом з педагогами школи відзначили 100 - ту  річницю національної трагедії 29 січня 1918 року, котра перенесла всіх нас у  історичні часи нашої Батьківщини за  яку  боролися Герої під Крутами. Вчитель історії та права Якубишин Є.І., підготувала розповідь та  відеопрезентацію на тему  "Пам'яті тридцяти", та "Інтервенція УНР".

    

29 січня 2018 року виповнюється 100 років бою під Крутами, який став символом героїзму та самопожертви молодого рокоління в боротьбі за незалежність. В пам’ять про ці події в Перечинській гімназії за участі учнів 6 (10) класу було проведено урок-пам’ять “Крути. Героїзм юних українців”. Урок провів учитель історії Мартон І.І.

7 

 Проведення години-спомину присвяченої до дня вшанування пам’яті полеглих  під Крутами.  Цей спогад не втрачає значимості навіть з огляду на віддаленість події. Крути в просторі та часі буття українського народу посідають надзвичайно важливе місце. З такої нагоди у клубі села Сімер була проведена година-спомин під назвою «Їх оплакують роси у лузі».

ДЕНЬ СОБОРНОСТІ УКРАЇНИ

День Соборності України відзначають щороку, починаючи з дня підписання в 1919 році Акту Злуки Української Народної Республіки (УНР) й Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Офіційно День соборності святкують з 1999-го.

Об'єднанню УНР та ЗУНР передувало підписання 22 січня 1918 року Четвертого універсалу Центральної Ради, за яким Українська Народна Республіка стала суверенною і незалежною державою. Західно-Українську Народну Республіку було проголошено в листопаді 1918-го. Саме 22 січня 1919 року завершився процес об'єднання України.

22 січня 2018 року, в залі засідань районної ради відбулися урочистості з нагоди відзначення Дня Соборності. в якому взяли участь працівники відділу освіти, культури, сім'ї, молоді та спорту Перечинської міської ради.

 День Соборності України відзначали у закладах освіти Перечинської міської ради.

У читальній залі центральної районної бібліотеки проведено урок історії з учнями 9-10 кл. Перечинської гімназії суспільно-гуманітарного напрямку. Про історичні події того періоду учням розповів вчитель ВишнякАндрій Миколайович і для учнів підготували відеоперегляд.

          

У Зарічівській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів педагог-організатор школи Бейка А.В. підготувала урок-презентацію "Шяхами історії від тих днів і до сьогодні..."; було організвано тематичну виставку "Україна - єдина  країна", читання віршів "Моя Україна", "Незалежна Батьківщина","Єдина соборная мати- Україна", КВК "Держані символи.Які вони?", Учнівська акція під гаслом "України єдиної  - ми  діти!".

        

У будинку культури с.Зарічево відбулася засідання за круглим столом "«День Соборності і Свободи України».  

В історії становлення незалежності і соборності України особливе місце займає день 22 січня 1919 року, коли Директорія УНР проголосила злуку всіх українських земель в єдину українську державу. До цієї значної події у клубі села Сімер був проведений урок державності «Де єдність там і сила». Присутнім було розказано про становлення і розвиток українського національного державотворення, про Акт Злуки, який спирався на споконвічну мрію українського народу про незалежну, соборну, національну державу. На даному заході, учні дізналися багато історичних фактів та усвідомили значущість Дня Соборності України.

 МОВОЮ АРХІВНИХ ДОКУМЕНТІВ

 ГОЛОДНИЙ МОР 1932-1933 РОКІВ

Восени 1929 року листопадовий пленум більшовицької партії взяв курс на суцільну колективізацію сільського господарства. Розпочалась нова доба в історії українського селянина-власника, якому держава диктатури пролетаріату дарувала новий статус кріпака-колгоспника.
Йосип Сталін, який з 1929 року, подолавши внутрішню партійну опозицію, став одноособовим господарем Кремля, завжди вважав, що селянське питання у багатонаціональній імперії, якою на той час був Радянський Союз, є у першу чергу питанням національним. З особливою пересторогою ставився він до українського селянства, котре у добу визвольних змагань 1918-1921 рр. набуло великого досвіду збройної боротьби з владою рад у загонах Н.Махна, Д.Терпила, М.Григор’єва. 
Першим кроком до закріпачення українського селянства стала кампанія боротьби з куркулем, тобто селянином-власником, розгорнута з часу закріплення радянської влади в Україні. Відправними положеннями до розуміння суті цієї політики є здійснення розколу українського села, нацьковування сільської бідноти  на селянина-виробника сільськогосподарської продукції. Здійснення «союзу робітничого класу та біднішого селянства» вилилося у створення в 1918-1919 рр. нелегітимних навіть в радянській системі виконавчої влади місцевих організацій: комітетів бідноти та комітетів незаможних селян. У «Тимчасовому положенні про організацію робітничо-селянської влади на місцях», прийнятому Тимчасовим робітничо-селянським урядом України 30 листопада 1918 року, висувалася вимога відновлювати радянську владу на селі у формі комітетів бідноти, створення яких покладалося на місцеві організації КП(б)У.
На комітети незаможних селян (КНС), котрі діяли з 1919 до 1933 року, КП(б)У покладалася особлива місія «ліквідації куркульства як класу» в період масової колективізації сільського господарства.
Діяльність цих класових організацій мала забезпечити усунення з місцевих рад заможного селянина та «середняка», провести більшовизацію їх керівних органів-виконавчих комітетів. Комнезами мали також завдання контролювати хід хлібозаготівлі, створювати так звані «буксирні бригади», спеціальні загони активістів по вилученню хліба та усуспільненню селянського майна.
Окрім КНС до цієї «роботи» залучалися місцеві органи влади та комсомол, які контролювалися повітовими, губернськими партійними комітетами, спеціальними контрольними комісіями КП(б)У.
Особливість соціального стану селянства в Україні кінця двадцятих років полягала в тому, що в своїй масі за роки непу воно стало середняцьким. За офіційними статистичними даними ЦСУ СРСР на 1927 р. у республіці було близько 4 % селянських господарств, віднесених до категорії заможних, а в 1929 р., на момент розгортання суцільної колективізації, їх налічувалося лише 1,4 %. Саме на середнє селянство, в основній масі, випали тотальні репресії в період суцільної колективізації, які прикривалися згори удаваною політикою союзу робітничого класу із середняком.
Розкуркулення села розпочалося у березні 1930 року. Воно охопило 309 районів із 581 наявних в Україні. Станом на 10 березня було розкуркулено 61 887 господарств, або 2,5 % від їх загальної кількості.
Перша негативна реакція селянства на насилля держави диктатури пролетаріату виявилася очікуваною і мала різні форми: від спроб ухилитися до вступу у колгоспи, до виголошення протесту проти політики більшовиків на селі, організованих збройних виступів проти колективізаторів. Тимчасовий відступ радянської влади на селі від планів тотального усуспільнення господарств навесні 1930 р. змінився новою хвилею репресій. У вересні того ж року ЦК ВКП (б) надіслав до національних республік директивного циркулярного листа під назвою «Про колективізацію». Згідно із закладеними у ньому вказівками Україна мала подвоїти темпи колективізації та завершити її у зернових районах республіки вже у 1931 році.
Виконання державного хлібозаготівельного плану перших років самостійного існування колгоспів виявило загальну тенденцію – вилучення зерна у масових масштабах з метою отримання коштів для проведення надіндустріалізації. Так, якщо у 1930 році збір зерна в СРСР становив 835 млн. цнт, при експорті за кордон 48,4 млн. цнт, то у 1931 – 695 млн. цнт, при експорті 51,8 млн. цнт збіжжя за межі України. Результати такої злочинної політекономії зумовили катастрофічне становище сільського господарства. Взимку 1932-33 рр. багато колгоспів та індивідуальних господарств в Україні залишилися без запасів зерна, посівного матеріалу, фуражного зерна. Примара голодної смерті прийшла в оселі хліборобів.
Дослідження істориків засвідчили, що найбільших втрат від геноциду голодом у 1932-1933 роках зазнали нинішні Полтавська, Сумська, Харківська, Черкаська, Київська і Житомирська області України. Сумна статистика втрат стверджує, що тут загинуло 52,8 % жителів, а смертність у 8-9 разів перевищувала загальноукраїнський рівень.
В цілому голодомор охопив усі регіони підрадянської України. Він винищив генофонд землероба. На кращих європейських чорноземах влада виморила голодною смертю мільйони людей. 
В державному архіві Кіровоградської області зберігаються документи та різнопланові матеріали, які окреслюють злочинну діяльність органів радянської влади, більшовицьких комітетів на селі, розпачливі звернення селян, котрі втратили найдорожче – родинне гніздо, сім’ю; репортажі газетних шпальт про успіхи колективізації та статті спецкорів і звіти «буксирних бригад» «з фронтів боротьби проти куркульської контрреволюції». Трагедія народу постає в цих матеріалах без одягу та прикрас. Самопожертва задля порятунку сотень наших земляків від голодної смерті ціною власної волі і власного життя і людська байдужість.