Національно-патріотичне виховання

08 Липня 2020 - 01:01

  Указ Президента України      

     НАКАЗ МОН УКРАЇНИ ВІД 28.05.2015 №582 

ЗАХОДИ ЩОДО РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ І МОЛОДІ

 ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ПЛАНУ ДІЙ ЩОДО РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ НА 2017-2020 РОКИ (РОЗПОРЯДЖЕННЯ КМУ ВІД 18 ЖОВТНЯ 2017 Р. № 743-Р)

21 лютого представники всіх націй і народностей світу відзначають Міжнародний день рідної мови.

Свято було започатковано у листопаді 1999 року на тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО у Парижі. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» - звучало у заголовку документа. Міжнародне свято рідної мови мало послугувати захисту мови як культурної спадщини кожної окремої національності, кожної народності на нашій планеті.
Історія свята, на превеликий жаль, має трагічний початок. 21 лютого 1952 року у Бангладеш пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної — бенгальської, мови. Відтоді кожного року Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. 


Рідна мова для кожної людини є важливим елементом культурної свідомості. Вона накопичує традиції й досвід попередніх поколінь і дозволяє передати їх нащадкам. Мова — це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. За оцінкою фахівців, із 6000 мов, які нині існують, половина з них знаходиться під загрозою зникнення у найближче десятиріччя. Тому ЮНЕСКО своїм Рішенням прагне підтримувати мову як ознаку культурної приналежності особи. Привернення уваги міжнародної спільноти до цієї теми – важливий крок до визнання необхідності захистити різноманіття культур.
Окрім того, організація вважає, що вивчення іноземних мов та багатомовність є ключами до взаєморозуміння та взаємоповаги.

В Україні це свято відзначають з 2002 року, коли для зміцнення державотворчої функції української мови та сприяння вільному розвитку і використанню інших мов національних меншин України було видане розпорядження “Про відзначення Міжнародного дня рідної мови”.
Відтоді це свято стало ще одним днем пошанування рідної мови в кожному освітньому закладі, у бібліотеках, культурних центрах, просвітницьких організаціях України. Міжнародний день рідної мови відзначатимуть у всіх закладах освіти Перечинської ОТГ після відновлення навчання.

    

15 лютого в Україні відзначається День вшанування учасників бойових дій на території інших держав (Указ Президента України від 11 лютого 2004 року №180/2004).

У вересні 1945 року закінчилась найжорстокіша у світі Друга Світова війна. Після Другої Світової війни війська СРСР брали участь у 24 локальних війнах і збройних конфліктах на території 16 іноземних держав. Найбільш масштабною та трагічною була війна в Республіці Афганістан. 10 років – з 25 грудня 1979 року по 15 лютого 1989 року тривала війна. Через афганське пекло пройшли десятки тисяч солдат.

15 лютого 2020 року виповнюється 31 років із дня завершення неоголошеної війни. Вона  тривала майже 10 років і вимагала великих матеріальних і людських жертв, під час неї тисячі наших співвітчизників загинули у боях і померли від ран, контузій, травм і хвороб, пропали безвісти. Нікого з нас не можуть лишити байдужими страшні цифри: кожний четвертий із майже 600 тисяч військовослужбовців, які брали участь у бойових діях в Афганістані, - наші співвітчизники, і кожний четвертий із тих, хто не повернувся з Афганістану, - також наш співвітчизник.  За даними офіційних джерел, під час афганської війни загинули понад 15 тисяч солдатів, Україні війна обійшлася у більш ніж чотири тисячі загиблих. Зараз в Україні – понад  150 тисяч ветеранів афганської війни, з них близько восьми тисяч мають поранення, понад 6 тисяч є інвалідами

 Заходи з відзначення 102-ї річниці Дня пам’яті Героїв Крут

Заходи з відзначення 102-ї річниці Дня пам’яті Героїв Крут

 

Відзначення Дня Соборності України у закладах освіти

У закладах освіти Перечинської ОТГ пройшли заходи, приурочені відзначенню Дня Гідності та Свободи

Заходи у зв’язку з роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні – геноциду Українського народу

Конкурс літературних творів, творів образотворчого мистецтва та фоторобіт на тему „Захисники України: історія та сьогодення”

Відзначення 75-ї річниці вигнання нацистів з України

14 жовтня – День захисника України

І етап Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура») -2019

Одноденні навчально-польові збори з учнями 11-х класів

ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ

СУЧАСНИЙ СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ УКРАЇНСЬКОЇ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

Євроінтеграція – цивілізаційний вибір України, одна з ключових вимог Революції гідності. У системі зовнішньополітичних пріоритетів України вона посідає особливе місце.

Виступаючи на XVII саміті Україна – ЄС, який відбувся у Києві 27 квітня 2015 р., Президент України П. Порошенко наголосив, що перспектива членства у ЄС є стратегічним орієнтиром українських прагнень до перетворення і ключовою метою, заради якої проводяться реформи. Уперше Україна брала участь у саміті в статусі держави, яка уклала Угоду про асоціацію з Європейським Союзом.

Для України європейська інтеграція – це шлях модернізації економіки, подолання технологічної відсталості, залучення іноземних інвестицій і новітніх технологій, створення нових робочих місць, підвищення конкурентоспроможності вітчизняного товаровиробника, вихід на світові ринки, насамперед на ринок ЄС. Як невід’ємна частина Європи Україна орієнтується на діючу в провідних європейських країнах модель соціально-економічного розвитку.

Політичні переваги інтеграції України у ЄС пов’язані зі створенням надійних механізмів політичної стабільності, демократії та безпеки.

Зближення з ЄС є гарантією, а виконання його вимог – інструментом розбудови демократичних інституцій в Україні. Крім того, членство у ЄС відкриє шлях до колективних структур спільної безпеки Євросоюзу, забезпечить ефективнішу координацію дій з європейськими державами у сфері контролю за експортом і нерозповсюдження зброї масового знищення, дасть змогу активізувати співробітництво в боротьбі з тероризмом, організованою злочинністю, контрабандою, нелегальною міграцією, наркобізнесом тощо.

І. Беззуб, мол. наук. співроб. НЮБ НБУВ

 

25 січня 2018 року. Галерея «ILKO» (м.Ужгород). Під час урочистого прийому, організованого Генеральним Консульством Словацької Республіки в м. Ужгород з нагоди 25-ї річниці Дня утворення Словацької Республіки.

6.1

 МІКУЛАШ У БРАТИСЛАВІ

 7 

На початку грудня перечинські гімназисти відвідали Словаччину, а саме –  Братиславу. Столиця сусідньої держави зустріла гостей справжньою зимою, а організатори заходу підготували цікаву розважальну та екскурсійну програму, ну і, звісно ж, – подарунки.