Реформа профільної середньої освіти: що важливо знати?
Реформа профільної середньої школи передбачає перехід на 12-річну систему освіти з 2027 року.
Учні 10–12 класів зможуть обирати між академічним спрямуванням (підготовка до вишу) та професійним (коледжі/училища), а також самостійно формувати свій навчальний план для поглибленого вивчення обраних предметів.
- Трирічне навчання: Старша школа (10–12 класи) буде відокремлена від базової.
- Два напрямки навчання:
- Академічний: Поглиблене вивчення наук у спеціалізованих ліцеях для подальшого вступу до університетів.
- Професійний: Орієнтація на здобуття професії у закладах фахової передвищої чи професійно-технічної освіти.
- Вибір предметів: Учні отримають можливість самостійно обирати варіативні курси та предмети, формуючи індивідуальну освітню траєкторію, зменшивши кількість обов’язкових дисциплін.
- Оновлені програми: Реформа є логічним продовженням концепції «Нова українська школа» (НУШ), фокусуючись на практичних навичках та компетентностях, а не лише на запам'ятовуванні теорії.
В Україні триває фінальний етап реформи «Нова українська школа» — впровадження профільної старшої школи, без якого неможлива повноцінна трансформація системи освіти та інтеграція в європейський освітній простір, повідомляє освітня омбудсменка Надія Лещик.
ЧОМУ ВАРТО ВПРОВАДЖУВАТИ РЕФОРМУ
Вона наголосила, що перехід до 12-річної освіти є необхідним, адже більшість країн Європейського Союзу вже працюють за такою моделлю, а 11-річна система зберігається лише в окремих пострадянських державах.
Омбудсменка підкреслила, що нинішнє навантаження на учнів / учениць є надмірним: старшокласники/ці часто вивчають до 15–20 предметів одночасно. А результати міжнародного дослідження Programme for International Student Assessment (PISA-2022) демонструють серйозні проблеми з якістю освіти. Зокрема, базового рівня грамотності не досягають:
- 42 % учнів / учениць із математики;
- 41 % — з читання;
- 34 % — із природничих дисциплін.
Крім того, в Україні зберігається значна освітня нерівність: різниця між результатами учнів / учениць у міських і сільських школах сягає майже п’ять років навчання з читання, понад чотири з половиною роки — з математики та близько чотирьох — із природничих наук.
На думку омбудсменки, створення академічних ліцеїв має стати ключовим інструментом змін. Вони допоможуть учням та ученицям:
- отримати якіснішу освіту;
- обрати профіль навчання;
- краще підготуватися до майбутньої професії.
З ЯКИМИ ПРОБЛЕМАМИ СТИКАЄТЬСЯ РЕФОРМА
Реалізація реформи ускладнюється низкою факторів, зокрема широкомасштабною війною, різною фінансовою спроможністю громад, станом інфраструктури та кадровими проблемами.
Серед основних викликів омбудсменка назвала:
1. Загальні проблеми:
- недостатню комунікацію між органами влади та з громадянами/ками;
- відсутність якісної освітньої статистики;
- демографічні виклики;
- недоопрацьований зміст освіти та підручники;
- потребу в оновленні нормативно-правової бази.
2. Проблеми доступу до освіти:
- складнощі із забезпеченням рівного доступу до повної загальної середньої освіти;
- обмежений доступ для дітей із небезпечних регіонів і сільської місцевості;
- питання конкурсного добору до ліцеїв;
- труднощі з реалізацією інклюзивної освіти.
3. Проблеми на рівні громад:
- неузгодженість рішень між областями та громадами;
- фінансова нерівність громад;
- проблеми з формуванням мережі ліцеїв;
- складнощі зі співпрацею між громадами;
- недоліки в організації підвезення учнів / учениць і вчителів/ок;
- відсутність умов для проживання дітей у разі неможливості підвезення;
- кадровий дефіцит і питання оплати праці;
- відсутність конкурсів на посади керівників/ць закладів освіти.
Попри це, Надія Лещик наголосила: наявність проблем не є підставою для згортання реформи.